Б. ПОВНИЙ ІСПИТ СОВІСТІ

метою якого є очищення і краща сповідь [32а ДВ]

 

Є вищий суд незнищених сумлінь,

Є віщий суд землі своєї, роду,

Є вічний суд життя – все інше тлінь,

Все інше змито у пусту породу.

Сергій Бурлаков

 

„Єврейський Новий Рік (точна назва Рош - а - Шана – “Голова року”) є передовсім часом іспиту совісті. Він домагається від нас зробити підсумок минулого року як з пункту наших моральних обов’язків, так і літургійних, а потім занести його перед обличчя Бога з молитвою про майбутнє. Все це повинно потрясти нас і пробудити в кожному усвідомлення провини. В літургії цей час називається Днем Пригадування! На поновне пробудження в нас свідомості своєї гріховності і необхідності Божої благодаті й прощення призначені наступні десять днів. Перший – День Пригадування, останній – День Примирення.

Відомий єврейський богослов Маймонід писав про духовне значення цього періоду: „Пробудіться ви, що дрімаєте, і ви, що спите глибоким сном. Дослідіть свої вчинки і наверніться тай згадайте свого Творця! Ви, що нерозважно забули про правду, або цілий рік блудили у гонитві за дрібницями, що не мають жодної користі, зазирніть у своє нутро і придивіться до своїх учинків та поведінці. Кожний, хто візьме це близько до серця, нехай облишить дорогу помилок і віддалить від себе погані думки і наміри”.

Цей день нагадує нам про нашу духовну природу і спонукає нас зайнятись виключно тим, що є Божим в нашому єстві” [1].

Існує „Золоте Правило” справедливості, яке визнають усі релігії. Своє сумління треба екзаменувати, в першу чергу, згідно цього правила: „Не роби іншому того, чого не хочеш, щоб тобі зробили”.

„Християнство: Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки ” (Мт. 7, 12 ) .

Іудаїзм: „Того, що сам ненавидиш, не роби ближньому” (Talmud, Shabbat 3id).

Іслам: „Жоден з вас не буде віруючим, поки не почне бажати своєму ближньому того, що бажає собі” (Sunnah).

Буддизм: „Не чини кривди іншим у спосіб, який вважаєш ганебним” (Udana-Varga 5, 18).

Конфуціанство: „Чи існує якесь одне правило, якого слід притримуватись усе життя? Безумовно, це правило, що говорить про справедливість і любов: не роби іншим того, чого не хочеш, щоб тобі зробили” (Analekta 15, 18).

Таоїзм: „Сприймай перемогу свого сусіда як свою власну перемогу, а його поразку – як свою власну” (Tai Shang Kan Ying P’ien).

Зороастризм: „Доброю є така природа, яка стримує тебе робити іншим те, що не є добрим для тебе” (Dadisten-i-dinik 94, 5)” [2].

Але це правило має свої обмеження. Це правило діє на засаді справедливості, а справедливість – це етичний вимір християнства.

Ів. 8, 3-12 : „ 3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її, 4 та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу... 5 Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш? 6 Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем... 7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!... 8 І Він знов нахилився додолу, і писав по землі... 9 А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині... 10 І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив? 11 А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши! 12 І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя .

Ісус порушує Закон Мойсея – закон справедливості, і дає новий Закон – закон любові.

Ів. 13, 34 : „ Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!

1 Кор. 13, 4-7 : „ 4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, 5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, 6 не радіє з неправди, але тішиться правдою, 7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!

Іспит совісті у своїй найглибшій суті – це розпізнавання  своїх гріхів проти ЛЮБОВІ.

   
 
   

[1] Rabin S. Philip De Vries Mzn. Obrzędy i symbole żydów. – Kraków: 1999. S . 116, 117, 122.

[2]   Dunn H. P.   Etyka dla lekarzy, pielęgniarek i pacjentów. – Biblos: 1997.   S. 20-21.