ІІІ. Додаткові уваги

 

(серія практичних порад, поданих після часткового іспиту совісті і після першого тижня – щоб допомогти реколектантові краще виконувати поодинокі вправи)

 

·                Перед сном.

·                Після пробудження.

·                Переживання Божої присутності.

·                Тіло в медитації.

·                Значення тиші, мовчання  і відсутності зовнішніх подразників.

·                Участь у Божественній Літургії.

 

 

Сон

Мой друг, поэты рождены,

Чтоб толковать свои же сны.

Все то, чем грезим мы в мечтах,

Раскрыто перед нами в снах :

И толк искуснейших стихов

Лишь в толкованье вещих снов.

Вагнер . „Нюрнбергские Мейстерзингеры”

 

Ста­в­лен­ня лю­дей до снів не од­но­зна­ч­не. Снам, з од­но­го бо­ку, на­да­ють ма­гі­ч­но­го зна­чен­ня, що зу­мо­ви­ло сво­є­рід­ний культ снів, по­діб­ний до куль­ту ас­т­ро­ло­гії: при­йма­ти важ­ли­ві рі­шен­ня  жит­тя, ке­ру­ю­чись по­ра­да­ми фа­хів­ців по тлу­ма­чен­ню снів. Ве­ли­ка кіль­кість «сон­ни­ків», що по­хо­дять з різ­но­ма­ніт­них окульт­них док­т­рин, свід­чить про хво­роб­ли­ве ста­в­лен­ня до снів ча­с­ти­ни люд­ст­ва.

З другого боку ми бачимо повне нехтування снами, як чимось, що немає жодного відношення до психічного та духовного життя людини. Така постава особливо помітна в священиків, які працюють у царині духовності  й розум яких не забруднений знаннями з психології, Отців Церкви тощо.

 

  * сон і сучасна наука

* сон Якова

* сни Йосифа обручника

* сон Гамлета

* сон і грецька міфологія

* сон і психотерапія

* сон доктора Пека

 

* Сон і сучасна наука

 

У темінь сну занурюється шлях.

Все вище й вище засягають води

терпкого забуття. Все ближче край.

Дивлюся в порожнечу днів і літ −

і думаю: де та межа, котрою

вертається утрачена душа

у прапервні.

Василь Стус

 

„Стародавні єгиптяни, греки та інші народи вірили, що боги навідують їх під час сну. Вони вірили, що божественні нічні гості підказували їм вирішення проблем. Через сотні років Зиґмунд Фрейд писав, що сни приходять з підсвідомості, проявляючи наші бажання, які ми в собі подавляємо.

По суті, і люди давнини, і знаменитий психоаналітик дуже подібні в своїх уявленнях про сон . І древні, і Фрейд бачили в сновидіннях головне джерело інтуїтивних знань, канал, що передає вказівки і по якому транслюються інформаційні образи, якимсь чином пов’язані з проблемами нашого життя.

Усі люди бачать сни. Навіть ті, хто вважає, що не бачить їх. Ключ для отримання інтуїтивної інформації, що міститься у снах, знаходиться у запам’ятовуванні їх.

На протязі десятиліть вчені й дослідники стверджували, що сни – це механізм розумного вирішення проблем. Поки ми спимо, мозок намагається знайти відповідь. Ми приміряємо подані ним варіанти, як одежу перед дзеркалом. „Підходить? – питає сон . – До чого це приведе? Що буде, якщо я так вчиню?” Сни пропонують різні варіанти вирішення проблеми і повідомляють нас про можливі результати.

Неймовірно, але коли ви спите, то більша частина мозку працює. Коли ви пробуджені, то задіяні лише десять відсотків його можливостей. Під час сну мозок починає використовувати всі свої ресурси, працюючи з величезною швидкістю. По аналогії з комп’ютером уявіть собі, що його оперативна пам’ять раптово збільшилась вчетверо. У цей самий час активність мозку вільна від втручання сторонніх людей, які вам вказують, що добре, а що зле, і також вільна від нашого внутрішнього „Я”, що диктує нам, що слід робити, а чого ні.

У стані свідомості лобна частина мозку, що пов’язана з критикою і  осудженням, постійно нам говорить, що більшість наших прагнень сміхотворно, в результаті чого ми втрачаємо до них інтерес. Лобна частина мозку – наш головний цензор. Але коли ми спимо, то її активність зменшується. Під час сну мозок не може нам заборонити робити те, що здається неможливим у стані свідомості…

Проводилися дослідження, в яких вимірювали і просліджували приплив крові до різних частин головного мозку під час швидкої фази сну, на яку припадає більша частина сновидінь. Досліди дали цікаві результати: виявилось, що сновидіння пов’язані з посиленням нейронної активності в конкретно визначених частинах мозку. А саме, в тих, які пов’язані з емоційно значущими споминами, що зберігаються як в мозку, так і в клітинах тіла, з сильними емоційними переживаннями, з фізичними відчуттями та з направленим вглиб розумінням. А ділянки, що відносяться до критикування і  осудження, під час сну пасивні.

Дослідники дійшли висновку, що фаза швидкого сну важлива при обробці емоційної складової споминів, включаючи тілесну пам’ять… Коли ви бачите сни, то деякі частини тіла можуть вам передавати інформацію про ваше минуле й сучасне. Вони посилають емоційні сигнали про те, що вам необхідно змінити в житті. Фрейд писав: „Сни – розмова з собою, діалог символів і образів, який відбувається між підсвідомістю і різними рівнями свідомості”.

Під час сну ми отримуємо доступ до величезних розумових і творчих можливостей, які звичайно не беремо до уваги… Якщо ми будемо прислуховуватись до своїх снів, то вони відкриють нам шляхи вирішення наших проблем” [1]  .

Які висновки можемо зробити з цього тексту?

А) Під час сну мозок людини працює в десять разів інтенсивніше, ніж в звичайному режимі. Але ця активність відмінна від звичайної активності – адже ми під час сну відпочиваємо, отже це духовна активність: активність підсвідомості, почуттів та емоцій.

 

Шукайте цензора в собі.

Він там живе, дрімучий, без гоління.

Він там сидить, як чортик у трубі,

і тихо вилучає вам сумління.

Зсередини, потроху, не за раз.

Все познімає, де яка іконка.

І непомітно вийме вас – із вас.

Залишиться одна лиш оболонка.

Ліна Костенко

 

Б) Частини мозку, що відповідають за цензуру наших поглядів, за моральне оцінювання , за культурні обумовленості нашого сприйняття, блоковані, а разом з цим блоковані всі наші комплекси, набуті в процесі виховання й освіти. Ми стаємо вільними людьми, маємо можливість сприймати дійсність безпосередньо, а не через призму світоглядних концепцій своєї епохи і культури. Зникають різні табу, а разом з ними й осудження, наше сприйняття загострюється і поглиблюється, а пізнавальні процеси покращуються.

Зиґмунд Фрейд  у книзі „Тотем і табу” досліджує табу первісних культур і подає таке визначення:

„Табу – це дуже древня заборона, накладена ззовні (якимсь авторитетом) і спрямована проти найбільш інтенсивних і глибоких прагнень людини” [2]  .

Ми звикли сприймати табу як моральну або ще якусь іншу заборону – не можна робити чогось, не слід себе так вести тощо. Але табу, в моєму розумінні, це ніби темні окуляри з викривленими лінзами, через які ми споглядаємо світ і себе самих, тобто свою зовнішню та внутрішню дійсність, у свідомому стані. Тому бачимо цю дійсність або спотвореною, або знебарвленою. Лягаючи спати, ми знімаємо ці окуляри і бачимо себе самих і все довкола таким, як воно є насправді.

 

Тут сни долають товщу забуття

і виринають з теміні, як змії.

Василь Стус

 

Наші прагнення , не маючи перешкоди, проникають у нашу свідомість , і можемо їх пізнавати.

Зникнення цензури – це повернення до первісної свідомості, яка не сприймає світ в моральних категоріях, не розділяє його на добро і зло. Це часткове відновлення свідомості, яка існувала до гріхопадіння, тому що сприйняття світу в моральних категоріях – це сьогоднішній стан людського єства як наслідок первородного гріха.

Моральну цензуру не слід плутати з сумлінням, це різні речі.

В) Ми осягаємо тісніший контакт зі своїм тілом, починаємо краще розуміти процеси, що протікають в тілі.

 

А сон минув, розтанув. І натомість

раптовим болем обпекла свідомість .

Єдине слово виникло: невже?!

Душа болить, і тіло як чуже.

Ліна Костенко . „Маруся Чурай”

 

* Сон Якова

 

Бт. 28, 12 : „ І снилось йому, ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили по ній .

Сон Якова глибоко ввійшов у його життя, а через нього в історію єврейського народу й усього людства. Це один із найзнаменитіших снів, які коли-небудь були записані на сторінках історії. Він знаходиться у площині між тим, що Боже, і тим, що земне і до самої глибини людське. Драбина поєднує ці два виміри. Сон Якова, як і багато інших біблійних снів, визначає форму дійсності: І ото Господь став на ній і промовив: Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, Я дам її тобі та нащадкам твоїм ” (Бт. 28, 13 ) .

Сни пронизують кожну культуру й залишаються присутніми в її різноманітних проявах. Простір снів показує внутрішній вимір людини та культури, в якій вона живе. Драбина сну поєднує полюси, між якими відбувається реальна драма людини...

Людина починає боятися своїх снів, бо вони показують їй її правдиву, внутрішню глибину – «забуває» їх або легковажить ними. Страх перед прихованим полюсом призводить до того, що вона виносить драбину зі сну та починає мріяти – спати на яву. Тоді сонні марення перемішуються з дійсністю... Людина годує себе своїми ілюзіями.

Порятунок обіцяє драбина, вміщена між свідомістю і  підсвідомістю. Мандрівка – між свідомим «Я» і його несвідомими покладами – дає почуття самопізнання і певного контролю над своєю поведінкою... Помилкою не буде усвідомлення полюса підсвідомості – невимовної глибини людини, а не усвідомлення полюса надсвідомості. Свідоме «Я» не є пропорційним полюсом підсвідомості. Тим полюсом є надсвідомість... Надсвідомість пронизує людину, але виходить далеко поза неї. Не є частиною людини – людина повинна її запросити (в іншому розумінні надсвідомість була би частиною підсвідомості –наприклад, архетипом незалежного «Я», Бога).

Остаточно надсвідомістю людини є сам Бог, що стоїть на верхньому щаблі драбини Якова. Його слово пронизує людину і знає її: Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все! ” (Пс. 139, 2-4 ) . І саме Бог може через драбину контемпляції поєднати дійсність свого слова з глибиною людини, пронизуючи її світлом суті.

Сни показують автентичну драбину, по якій відбувається мандрівка життя. Бувають мудрішими від так званої свідомості , засміченої ілюзіями. Субтельно показують правду про нас самих і делікатно нагадують про простір життя, який є більшим від нашого заляканого, тісного й задимленого приміщення. Велич Бога є як сонце, що світить над кожною людиною. І навіть тоді, коли людина прикидається сліпою, її сни бачать більше. Слід пам’ятати, що євангелізація Європи розпочалась у сні ап. Павла: І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи! ” (Ді. 16, 9 ) , а сни  св. Франциска і Папи Інокентія ІІІ стоять у фундаменті Ордену св. Франциска” [3]  .

Сни часом дуже подібні до видінь, які людина переживає у стані екстазу чи контемпляції . Сон Якова дуже подібний до видіння св. Перпетуї . У стані екстазу вона бачила драбину, що з’єднувала небо з землею. Драбина була дуже вузька і до її щаблів були прикріплені мечі, гати і стріли. Але вона набралася сміливості та зійшла цією драбиною до неба. Це видіння було пророцтвом її майбутньої мученицької смерті. Щось подібне ми знаходимо в біографії св. Жанни д’Арк : видіння вогню – пророцтво її майбутньої смерті.

 

* Сни Йосифа обручника

 

                                         ... життя – то сон. Ані кінця, ні краю

                                           нема тим снам, котрими ти почався

                                             ще до народження. Труна й колиска

                                                 рікою споминів кудись пливуть –

                                                                            не знаючи зупину.

Василь Стус

 

Мт. 1, 20 : „ Коли ж він те подумав, ось з'явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого .

Святій Родині загрожує небезпека. Йосиф вночі зривається з ліжка, бере Марію і Дитятко та втікає до Єгипту. Святе Письмо описує це як безпосереднє втручання Бога.

Мт. 2, 13 : „ Ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту .

Цей сон  ми можемо тлумачити або у переносному значенні, або дослівно.

У переносному значенні: Йосиф відчував велику небезпеку, але не знав звідки вона походить. Він послухався своїх почуттів  і негайно втік з родиною до Єгипту, який знаходився поза владою палестинських правителів. І лише згодом, довідавшись про вбивство маленьких віфлеємських дітей, зрозумів значення сну і розповів про нього таким способом: „Ангел у сні сказав мені: візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту”, не пояснюючи всіх деталей сну, які він міг і не усвідомлювати і не пам’ятати.

Дослівно: спосіб спілкування людини з Богом або її молитва  залежить від людини, від її духовного рівня і зрілості. Чим ближче людина наближається до Бога, тим яснішим і конкретнішим стає спосіб спілкування з Богом. На якомусь рівні духовності спілкування може відбуватись безпосередньо. Це можна висловити по-іншому: кожна людина – віруюча чи невіруюча – має з Богом постійний і безперервний контакт (тому що, за Карлом Ранером , немає чистої людської природи, людська природа завжди одягнута в благодать ). Цей контакт відбувається на рівні глибокої підсвідомості , тобто, він неусвідомлений або непроявлений. Духовний розвиток  полягає в усвідомленні або проявленні цього зв’язку. Те, що знаходиться у підсвідомості, помалу випливає на поверхню – у свідомість . Опосередковане спілкування переростає у безпосереднє. Таке саме пояснення стосується першого і третього снів.

Мт. 2, 20 : „ Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини .

 

Я так і не збагнув

і досі ще не знаю,

чи світ мене минає

чи я його минув.

Василь Стус

 

Можна проспати свої сни так само, як студенти просипають лекції в навчальних закладах, як глядачі просипають театральні чи оперні вистави тощо. Можна проспати пересторогу, дану згори, не втекти до єгипту і втратити найдорожчу істоту. Можна проспати знак згори і залишитись у єгипті все своє життя і ніколи не побачити обіцяну землю. Можна проспати все своє життя і втратити обручницю, дану Богом.

Звичайно, що все може бути і навпаки – людина може своїм неврозам чи хворобливій маячні приписувати божественне походження та чинити з себе оракула божественної волі. Це трапляється з особами, які забагато моляться, які нанюхались різних духовностей  і коляться безконечними богомільними практиками.

 

* Сон Гамлета

 

Гамлету загрожує небезпека. В листі, який він везе до Англії, наказ, щоб його вбити. Він вночі пробуджується, розпечатує лист, читає його і підміняє іншим. Ось як він це описує:

„Я в серці відчував якусь борню,

Що не давала спать мені. Здавалось,

Я в дибах, мов бунтар лежу. І раптом...

Хвала поспішності, бо ця поспішність

Стає в пригоді часом нам, коли

Глибокий задум гине. Це доводить,

Що провидіння справу довершає,

Хай хоч які в нас наміри” [4]  .

У випадку Гамлета ми бачимо, що сон  не був виразним і ясним: він відчував якусь небезпеку, але не знав – звідки вона походить. Але він довірив своєму сну, своїм почуттям , пробудився і почав шукати причину. Отже, підсвідомість  промовляла до нього мовою почуттів, тобто шифром, закодованою інформацією, але, щоб зрозуміти цю мову, він повинен був пробудитися – включити в пошуки свідомість .

 

* Сон і грецька міфологія

 

У грецькій міфології Гіпнос – бог сну є близнюком Таната – бога смерті. Сон чимось подібний до смерті: смерть – людина покидає матеріальний світ і переходить у духовний, у сні людина входить в ірраціональний позалогічний світ, у позачуттєве сприйняття, отже торкається духовного світу.

 

* Сон і психотерапія

 

Спить озеро, спить ліс і очерет.

Верба рипіла все: „Засни, засни...”

І снилися мені все білі сни:

на сріблі сяли ясні самоцвіти,

стелилися незнані трави, квіти,

блискучі, білі... Тихі, ніжні зорі

спадали з неба – білі, непрозорі –

і клалися в намети... Біло, чисто

попід наметами. Ясне намисто

з кришталю грає і ряхтить усюди...

Я спала. Дихали так вільно груди.

По білих снах рожевії гадки

легенькі гаптували мережки,

і мрії ткались золото-блакитні,

спокійні, тихі, не такі, як літні...

Леся Українка . „Лісова пісня”

 

„Сни – не результат забобонів чи пересудів. Вони становлять функціональну, клінічну цінність. Сни ніколи не бувають випадковими, а завжди мають якесь значення, смисл. Вони складають невід’ємну частину структури нашого розуму, нашої психіки.

Для того, щоб знати себе самих, важливо знати свої сни і вміти їх тлумачити.

Слід відмітити, що сни часто говорять мовою символів. Це необхідно тому, щоб їх зміст не виявився надто „сильним” в емоційному плані та не травмував нашу психічну рівновагу. Звичайно символи з’являються у тих випадках, коли йдеться про сексуальні фантазії або про насилля: в іншому випадку сни би викликали ненависть і сором перед самим собою.

Отже за посередництвом символів приховується, маскується значення сну .

Деякі сни можуть постійно повторюватись. Це вказує на великий внутрішній конфлікт.

Для того, щоб не забувати сни, я рекомендую на нічному столику тримати ручку і папір. Як тільки ви прокинетесь, негайно запишіть ті сни, які пам’ятаєте.

Не лякайтесь, якщо вам здається, що ви не бачите снів. Ми всі бачимо сни. Різниця лише в тому, на якій глибині вони знаходяться. Якщо, пробудившись, ви не пам’ятаєте нічого, не турбуйтесь: вам снився сон на глибокому рівні, і тому його зміст не виходить на поверхню.

Не забувайте про те, що на сни має вплив ваш фізичний стан: головні болі, недоїдання, біль у шлунку.

Сни являють собою матеріал, яким аналітики користуються при лікуванні психіки. Тлумачення снів допомагає зрозуміти – що відбувається у підсвідомості. А це дуже сприяє самопізнанню” [5]  .

 

* Сон доктора Пека

 

Доктор Скот Пек , автор всесвітньо відомого бестселера «The Road Less Traveled – a new psychology of love, traditional values and spiritual growth», пише у вступній частині до книжки, яка була переведена на 30 мов і вийшла накладом 20 млн. примірників:

„За два тижні я їду на реколекції. Тиждень часу пробуду в тиші та спокою – ні з ким не розмовлятиму й нічого не робитиму. Останній раз це було 16 років тому, коли мала вийти друком «Немилосердна благодать». Тоді я мав неясне, але досить сильне передчуття, що завдяки цій книжці я стану відомим. Роздумував, як я з тим справлюсь. Я молився, просив у Бога допомоги, об’явлення. З особистого досвіду знаю, що треба звертати увагу на свої сни. Коли я приїхав до монастиря, то сни зникли. Дуже довгий час у моїй уяві поставали брами, мости... Я усвідомив, що це переломний момент.

Нарешті мені приснився сон. Снилося, що як глядач я перебуваю в будинку людей середнього достатку. Там був сімнадцятирічний юнак, син, якого б кожний хотів мати – лідер молодіжної групи, капітан шкільної футбольної команди, пристойний, відповідальний, добрий водій. Але батько не давав йому їздити автомобілем. У мені пробудилась ненависть до батька, який контролював життя свого сина.

Потім прийшло об’явлення. То я був тим сином. Мій сон говорив мені, що я далі мушу робити те, що роблю, але я повинен залишити Богові керівництво моїм життям. Я був глибоко розчарований. Саме тоді я прагнув чогось іншого!

Дуже мало людей, і то в крайніх ситуаціях, спроможні віддати Богові своє життя повністю. Пастка, яка очікує тих, хто прагне духовно розвиватися, полягає у тому, що їм здається, що вони самі можуть керувати процесом свого духовного розвитку, надаючи йому силу й повноту реколекціями на самоті, контемпляцією, медитацією, дієтами, обрядовістю, танцями тощо. Розвиток може відбуватись лише тоді, коли ми дозволяємо керувати ним Богові.

Добрим прикладом є  міф про Ікара, який з пір’я та воску зробив собі крила – щоб долетіти до сонця, але сонце розтопило віск. Мораль цього наступна: ми не можемо осягнути Бога власною волею та зусиллям. Дуже часто найкращим способом боротьби з Богом є докторат з богослов’я. Навернення або перехід до наступної фази духовного розвитку може бути нам даний лише через Божу Благодать” [6]  .

 
   

[1]   Шульц Л. Язык интуиции. Эксмо: 2003.    С. 52-53, 55, 56, 57-58.

[2] Freud S .    Totem e tab ù . Garzanti : 1973. – Р. 55.

[3] Ks .Grzywocz K. Drabina Jakubowa. Ż ycieduchowe 44. – Krak ó w : 2005. – S . 4-6.

[4]   Шекспір  В. Гамлет, принц датський. Твори в шести томах, Т. 5. – Київ: 1986.    С. 106.

[5]   Альбисетти В. Быть счастливым. – Москва: 2000. – С. 83-85.

[6]   Peck M. S. Bezlitosna łaska. – Warszawa: 1994. – S. XVI-XVIII.